Відкрита лекція «Південна Бессарабія та Українська революція 1917-1921 рр.»

27 січня в стінах Ізмаїльського державного гуманітарного університету відбулась чергова відкрита лекція для громадськості.

Кінець січня насичений пам’ятними датами пов’язаними з Українською революцією 1917-1921 рр. Зокрема, цього року, 22 січня, ми відзначаємо 104-ту річницю Соборності України, а 29 січня 105-ту річницю Пам’яті Героїв Крут.  Однак, мало хто знає, що відбувалося в нашому регіоні паралельно з цими подіями.  Спеціально для тих,  хто бажає знати більше, спеціалістами кафедри історії та методики її навчання була проведена відкрита лекція «Південна Бессарабія та Українська революція 1917-1921 рр.». Вона складалася з двох частин:

  1. Бессарабське питання в українській зовнішній політиці (1917-1920 рр.) (доц. Дроздов В.В.).
  2. Військові дії в Південній Бессарабії у 1918 р. (доц. Татаринов І.Є.).

Захід проходив в офлайн та онлайн форматах. До нього долучилися представники громадськості міста та району, журналісти, викладачі, здобувачі освіти ІДГУ та Дунайського центру професійної освіти.

Метою цього дійства було розвінчати історичні міфи, що склалися навколо подій 1917-1921 рр., а також ознайомити громадян з останніми відкриттями історичної науки в простій та зрозумілій формі. На відкритті заходу ректор Університету професор Ярослав Кічук зауважив, що подібні лекції дуже важливі для правильного сприйняття минулого та запобігання викривлень історії.

Доцент Дроздов розкрив дискусійні питання щодо місця Бессарабії (Акерманського, Ізмаїльського та Хотинського повітів) в українсько-румунських відносинах у 1917-1920 рр. Варто пам’ятати, що українська політична еліта в роки національної революції 1917-1921 рр. не забувала про бессарабське питання, хоча й не ставила його своїм пріоритетним завданням. І Українська Центральна Рада, і гетьманат Скоропадського не визнали окупації Бессарабії Румунією у 1918 р. На жаль, в складних зовнішньополітичних умовах не лише не вдалося зберегти самостійність української держави, а й забезпечити цілісність української території, яка була розшматована між різними державами. Віктор Дроздов зауважив, що в сучасних умовах ми маємо розуміти, що поступки в територіальних питаннях лише розв’язуватимуть руки кривавим загарбникам.\

В ході своєї доповіді Іван Татаринов розкрив особливості військово-політичної ситуації на Румунському фронті в кінці 1917 р. Більш докладно він зупинився на балансі військових сил претендентів на владу в регіоні: румунській армії, підрозділах УНР, більшовицьких та білогвардійських загонах. Крім того, з розповіді доцента Татаринова слухачі дізналися про бойові зіткнення осередками яких були Болград, Ізмаїл, Кілія, Вилкове, Татарбунари та Сарата. Для наочності доповідач продемонстрував зброю якою ці бої велися: легендарну гвинтівку Мосіна та не менш легендарний револьвер Наган, а також інші артефакти сторічної давнини.

Також 27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Третя частина лекції була присвячена вшануванню пам’яті загиблих євреїв періоду Другої світової війни в регіональному контексті: «Ізмаїльське гетто у 1941-1942 рр.». Олександр Михайлов розповів, що спочатку функцію гетто виконували приватні будинки на вул. Захаріаді та Авраамівській, а по Торговій, 13 – знаходився трудовий табір для фізично сильних чоловіків-євреїв. Велику кількість євреїв переховували у себе небайдужі містяни та сільські жителі району. Проте, після входу сюди групи швидкого реагування (спецпідрозділу СС), айнзацгрупи D, нацистами було ще виявлено більше ніж п’ятсот євреїв. Тому розміри гетто терміново було збільшено. Сьогодні, ми українці, ще більше співчуваємо і відчуваємо той біль, який пережила ця нація під час Другої світової війни.

Після заходу бажаючі поставили питання, завдяки яким доповідачі визначили основну проблематику для подальших лекцій такого формату.

В.о. завідувача кафедри історії та методики її навчання, доц. Татаринов І.Є.