
“Тоталітарний спадок і сучасна меморіальна політика: європейський контекст і регіональні особливості”
Перший день міжнародної науково-практичної конференції “Тоталітарний спадок і сучасна меморіальна політика: європейський контекст і регіональні особливості” (17 травня) залучив до наукових дискусій вчених з Польщі, Німеччини, Румунії, Республіки Молдова, а також українських університетів Києва, Одеси, Харкова, Запоріжжя, Ужгорода, Тернополя, Рівного та Ізмаїла.
Перша панель була присвячена європейському досвіду меморіальної політики та особливостям комеморативних практик у країнах Центрально-Східної Європи. Локацією для її проведення було обрано 110 аудиторію – Центр румунської культури. Окремі аспекти проблем збереження пам’яті в європейських країнах розкриті в доповідях “Загони самооборони місцевих німців в Трансністрії: злочини, історична політика та колективна пам’ять” (Дмитро Мєшков, Німеччина), “Українські біженці з Польщі в Чехословаччині в 1945 – 1946 роках” (Богдан Гальчак, Польща), “Молодь і свята під час комуністичного режиму в Румунії” (Сільвіу Бежинару, Румунія), “Між документалізмом і пропагандою: Голокост у художньому кінематографі Східної та Центральної Європи 1940-х років” (доцент Рівненського державного гуманітарного університету Андрій Слесаренко), “Подолання тоталітарного минулого: досвід Румунії” (доцентка ІДГУ Віра Церковна).
На другій панелі “Сліди тоталітарного минулого в культурному просторі України: регіональний вимір” розглядалися проблеми радянських комеморативних практик та формування історичних міфів, зокрема про “Татарбунарське повстання”. Особлива подяка колегам з Ужгородського національного університету Vasyl Mishchanyn (“Індоктринація радянськості через «всенародні» свята в Закарпатській Україні в 1944 – 1945 роках”) та Pavlo Leno (“Історичні сюжети, образи та (анти)герої Закарпаття в радянських туристичних путівниках”), а також Володимиру Старці з Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка (“Комеморативні практики сільського населення Східної Галичини в умовах тоталітарних режимів у 1939 – 1953 роках”) за цікаві та інформативні доповіді, які дають можливість порівняти радянську меморіальну політику в різних регіонах УРСР.
Велика увага на конференції була присвячена питанню деміфологізації “Татарбунарського повстання”. Доповідь Віктора Савченка (Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського) розкрила вплив радянської активної розвідки на початок Татарбунарського повстання. Реінтерпретація “повстання” відбувається в регіональних музеях півдня Одещини, про що розповіли завідувачка Саратського історико-краєзнавчого музею Liubov Klym та директорка КЗ «Татарбунарський історико-краєзнавчий музей» Інна Найдьонова.
Окрема панель була присвячена трансформації міських публічних просторів України в умовах незалежності та російсько-української війни. Зокрема, дослідницька увага була приділена питанням комеморативних стратегій вшанування пам’яті учасників російсько-української війни (професорка ІДГУ Тетяна Шевчук) та значенню мемів у сучасних процесах формування національної ідентичності (доцентка Одеського державного університету внутрішніх справ Irise Druzhkova).
Віктор Дроздов