Все гарне поруч: знайомство та розширення знань про зелений туризм здобувачів спеціальності 242 Туризм і рекреація
Наприкінці травня 2024 р. здобувачі та викладачі кафедри управління підприємницької та туристичної діяльності взяли участь у цікавій та незабутній подорожі, під час якої ознайомились з гарними краєвидами Бессарабського краю, його культурою, національними традиціями, історією, екологією та перспективами розвитку зеленого туризму. Завдяки адміністрації ІДГУ під час подорожі учасники відвідали різні локації. Перша неперевершена локація – це Базиліка в м. Арциз Болградського району.
Будівництво базиліки в Арцизі на пустельному місці розпочалось у 2013 році. Це храмовий комплекс за ранньохристиянським зразком трьох базилік, що з’явилися ще у IV – IX століттях у містах Болгарії. Таке спорудження не має аналогів в Україні.
Базиліка («царський дім для всіх») — це прямокутна споруда, розділена всередині рядами колон або стовпів на 3-5 частин. Найперша з відомих базилік датується II століттям до нашої ери (у Помпеях), пише «Одеське життя». Головним ідейним натхненником і архітектором знакової будівлі став отець Геннадій, настоятель храму, що розташований недалеко від базилічного комплексу.
За національністю він болгарин. Відвідавши одного разу Болгарію, а точніше місто Несебр, в якому донині збереглися базиліки різних типів, отець Геннадій вирішив створити щось подібне і в Арцизі. Вирішив — і почав працювати. Сам створював креслення, сам підбирав матеріали. На сьогодні ця споруда ще добудовується, але привертає увагу багатьох людей.
Наступною локацією був Свято-Введенский храм (1647р.), який знаходиться у с. Введенка та має багату й цікаву історію, настоятель храму провів екскурсію та розповів багато історичних фактів про життя святих і добрих справ, які вони зробили.
Наступна локація – центр етнографічного та зеленого туризму «Фрумушика-Нова» в Бородінській громаді Болградського району, де проходила III Міжнародна конференція «Бессарабський технологічний хаб». Захід став важливим кроком у зміцненні транскордонного співробітництва та розвитку регіону. На ньому були присутні представники влади Молдови та України. Партнери обговорювали участь наукових закладів у євроінтеграційному розвитку, адаптацію законодавства України до стандартів ЄС та розвиток громадської ініціативи.
Крім того, на конференції розглядалися питання щодо зміцнення транскордонного співробітництва між сусідніми країнами, подальшої співпраці у розвитку прикордонних громад, збереженні культурної спадщини та про спільні інвестиційні проєкти.
З метою встановлення партнерських відносин та розвитку регіону, Бородінська громада розробила проєкт «Агенство транскордонного співробітництва «Єврорегіон-Буджак».
Одним з важливих моментів проведення конференції стало підняття найбільшого прапора Молдови – в три метри завдовжки та шість завширшки.
За словами молдовських журналістів, прапор-рекордсмен позиціонується українською стороною як «невелика подяка сусідам-молдованам, які демонструють величезну підтримку Україні в дуже важкий для країни період, після нападу росії».
Державний прапор Республіки Молдова – триколор, який поєднує в собі стару відзнаку Князівства Молдова – геральдичну голову бура – з трьома кольорами прапора Румунії. Прапор Республіки Молдова відрізняється від румунського співвідношенням ширини та довжини (1:2 проти 2:3), відтінком синього (кобальтовий у Румунії) та наявністю герба Республіки Молдова на жовтому кольорі.
В конференції брали участь ректор ІДГУ проф. Кічук Я.В., декан педагогічного факультету д.п.н., професорка Кічук Н.В., к.геор.н., доц. Тодоров В.І. та інші.
Завдяки організаторам конференції «Бессарабський технологічний хаб», для студентів та викладачів ІДГУ була організована екскурсія по с. Фрумушика-Нова та с. Семисотка.
Центр етнографічного та зеленого туризму Фрумушика-Нова розташований посеред бессарабського степу, 200 кілометрів до Одеси, 10 – до Молдови. У цьому місці переплелися традиції болгар, молдаван, гагаузів, євреїв, українців та інших народів.
До другої половини 20 століття тут було п’ять сіл: Фрумушика, Кантемир, Гофрумсталь, Зурум і Рошия. Навесні 1946 року радянська влада виселила людей, хати зрівняли з землею та облаштували військовий полігон. У 2006 році одесит Олександр Паларієв вирішив відбудувати землю своїх пращурів, розповіла адміністраторка Фрумушики-Нова Юлія Байбара.
“Олександр Паларієв з родиною часто приїздив на ці землі та проводив час зі своєю родиною. В один прекрасний день після чергового келиха вина, Олександр Андрійович вирішив, що буде відбудовувати хату рідного батька і сім’ї. Саме тут вкопана перша лопата, як то кажуть, і почалося будівництво саме з цієї садиби”.
До зведення села-музею на території Фрумушики-Нова побудували вівцеферму.
На території етнопарку розташований найбільший гранітний пам’ятник у світі — “Чабан Фрумушики-Нова”. Його висота становить майже 17 метрів, вага — 1 080 тонн.
“У 2016 році був встановлений цей пам’ятник. Засновник комплексу Паларієв Олександр Андрійович обіцяв своєму батькові прославитися. Прославилась ця статуя чабана, вона внесена у світову книгу рекордів Гіннеса”.
Чабан Фрумушики-Нова — найбільший гранітний пам’ятник у світі. Пам’ятник чабану не єдина скульптура на території Фрумушики-Нова. Тут є цілий музей соцреалізму просто неба, у якому зібрані пам’ятники, скульптури, бюсти радянського періоду.
Для відвідувачів етнопарку облаштовані гостьові будинки.
Село Семисотка – нині це SMART-село, розташоване на півдні Одеської області, яке перетворюють на енергонезалежний туристичний центр енергії сонця, вітру і землі.
Проєкт Drawdown реалізує засновник етнографічного туристичного комплексу “Фрумушика-Нова” Олександр Паларієв. Вже зараз село відновлюється, після закинутих будинків: лише у 4 із 17 збережених будинків проживає шестеро людей. Більшість жителів Семисотки переселилися в інші місця, деякі виїхали за кордон: до Іспанії, Канади, Італії та Молдови.
«На території хутора планують побудувати сонячну електростанцію для забезпечення села електроенергією, встановлять вітрогенератори та теплові насоси для обігріву. «Вода буде видобуватися не з надр землі, а шляхом збору конденсату, який утворюється на поверхнях у проміжку між Північчю і 4 годинами ранку, – говорить Олександр Паларієв. – Доведено, що близько 20-40% вологи рослини отримують не від кореневої системи, а за допомогою листя з повітря: таке обладнання вже є, і за ним майбутнє». Всі хати Семисотки оснастять системами “Розумний будинок”.
Оновлене село, зберігши нинішнє населення, увійде до складу комплексу “Фрумушика-Нова”. Туристи зможуть залишатися тут на нічліг, насолоджуючись повною тишею і єднанням з природою.
Крім того, смарт-село стане своєрідним науковим майданчиком – місцем для проведення досліджень і експериментів у сфері сільського господарства.
Екскурсія була вільною, тож кожен екскурсант мав можливість розглядати ті пам’ятки, які його найбільш зацікавили.
Для студентів-художників ІДГУ було поставлене завдання, вибрати собі будь-яку геолокацію та відобразати краєвид, який найбільше сподобався.
Студенти та викладачі Ізмаїльського державного гуманітарного університету висловлюють щиру подяку Паларієву О.А., засновнику села-музей Фрумушика-нова та смарт-села-музей Семисотка – за відновлені села, за можливість побачити український різноманітний степ, за гостинність та смачний обід. А також адміністрації ІДГУ за можливість розширити свій досвід на практиці, спілкуючись з дуже цікавими особистостями, які надихають на творчий успіх у різних сферах!
Здобувачка 2 курсу 24У гр.
Спец. 242 Туризм і рекреація
Похила Ірина
